Розведення труб водопостачання

Монтаж систем водопостачання та каналізації – складний процес, що потребує знань та досвіду, а також певного набору дорогих інструментів. Від того, наскільки якісно були виконані ці роботи, багато в чому залежить термін служби сантехнічних приладів. Адже необхідно врахувати низку дуже важливих нюансів. Наприклад, виходи водопроводу та каналізації розташовані надто близько, що порушує будівельні норми. Чи не встановлено, де це необхідно, фільтри очищення води, придбано не такий, як потрібно, насос тощо. Особливо чутливі до таких помилок бойлери та пральні машини.

Способи розведення

Монтаж водопроводу, незалежно від того квартира це або приватний будинок, виконується трьома способами:

• трійниковим (послідовним);
• колекторним;
• комбінованим.

Трійникове розведення. Сутність цього способу закладено у самій назві. Сантехнічні прилади підключаються від холодної та гарячої магістральних труб за допомогою трійників (водорозбірних розеток). Це економна схема з малою витратою матеріалів. Головний її недолік у тому, що чим далі знаходиться в ланцюжку підключений прилад від стояка, тим слабшим буде в ньому тиск.

Розведення водопроводу за колекторною схемою. Колекторна розводка, в першу чергу, доречна в будинках або квартирах з великою площею. Там, де відповідно, планується багато сантехнічних точок. Колекторна схема має на увазі підключення до кожного сантехнічного приладу окремої гілки водопроводу. Плюс цієї системи у стабільному тиску по всій системі, а мінус – у великій кількості матеріалу, що суттєво впливає на вартість водопроводу в бік збільшення.

Залежно від бюджету, особливостей приміщення або переваг клієнта труби укладаються у відкриту або у заздалегідь прорізані в стінах штроби. При другому варіанті слід пам'ятати, що естетика не повинна заважати функціональності системи. Тому необхідно заздалегідь продумати розташування люків для огляду та ремонту труб.

Вибір труб

Водопровід, насамперед – це труби. У роботі ми використовуємо кілька різновидів матеріалів. Серед них можна виділити:

• металопластик;
• поліпропілен;
• оцинкований метал;
• чавун;
• мідь.

Металопластикові труби – це п'ятишаровий матеріал, в основі якого покритий з усіх боків поліетиленом алюміній. Матеріал цей легкий, міцний та гнучкий. При правильному монтажі досить довговічний, добре переносить високі температури. Однак різкі її перепади суттєво скорочують термін експлуатації. Слід також звернути увагу на те, що металопластикові труби не придатні для зовнішніх робіт. На жаль, під впливом сонячних променів вони повільно руйнуються.

Поліпропіленові труби. Один з найкращих варіантів для розведення води у квартирі за співвідношенням ціна-якість. Вони міцні, хімічно інертні, гігієнічні, витримують високі тиски, довговічні, не шумлять і при цьому не дуже дорого коштують. Щоправда, для їхнього монтажу знадобиться спеціальний зварювальний апарат. Також необхідно відзначити певні складності в обслуговуванні та ремонті поліпропіленових труб.

Труби з оцинкованого металу до появи сучасніших матеріалів був відмінним варіантом для водопроводу. Вони недорогі, міцні та легко витримують високі температури. У випадку, якщо розведення труб проводити під стяжку, дуже доречним буде ще одна їх перевага, а саме – низький коефіцієнт розширення при нагріванні. Загалом, усе добре, проте є недоліки. Насамперед – складний монтаж, схильність до корозії, згодом металеві труби засмічуються наростами з мінералів, шлаків, солей і так далі.

Чавунні труби довговічні, міцні і не бояться іржі. Однак є кілька неприємних нюансів. Це дорожнеча, велика вага і найнеприємніше - складність стикування, що виконати можна тільки вручну.

Мідні труби антибактеріальні, відносно прості у монтажі та довговічні. З негативних сторін можна виділити високу вартість та вразливість до механічних пошкоджень. Все ж таки мідь – це м'який метал. Також із часом він покривається нальотом зеленого кольору, що неприємно з естетичної точки зору.

Водопостачання квартири

Розведення води в квартирі монтується класичним трійниковим або колекторним способом. Водопровід – це складна інженерна система, тому рекомендуємо довірити виконання робіт професіоналам. Вони виконають цю роботу швидко та якісно. Будьте упевнені – ціна, заплачена за послуги наших фахівців, повністю виправдана зекономленим Вами часом та нервами. А вони у Києві цінуються більше грошей.

Разом з тим, якщо у Вас є всі необхідні інструменти та досвід у проведенні сантехнічних робіт, можна спробувати виконати монтаж водопроводу або каналізації у квартирі самостійно.

Монтаж водопроводу в квартирі, та й у принципі де завгодно, виконується поетапно:

• Спочатку необхідно погодження майбутніх робіт із керуючою компанією. При заміні стояка потрібно буде запросити для перекриття комунікацій штатного сантехніка.
• Попередній огляд об'єкту. Складання оптимального способу та плану розведення, складання кошторису.
• Якщо йдеться про заміну водопроводу, то демонтаж старих труб та сантехніки.
• Закупівля всіх необхідних матеріалів.
• Безпосереднє розведення труб водопроводу.
• Перевірка якості роботи та консультація клієнта.

Як зазначалося, за роки нашої практики поліпропіленові та металопластикові труби зарекомендували себе з кращого боку. Пояснити це легко. Їх довговічність, доступна ціна, швидкий монтаж, стійкість до хімічного та фізичного впливу залишають мало шансів конкурентам.

Водопостачання заміському будинку

Починаючи підготовку до монтажу водопроводу в приватному будинку, потрібно визначити, який метод водозабору буде використаний, а також вирішити питання щодо скидання відходів – стічних вод. Каналізаційна мережа нерозривно пов'язана із водопостачанням. Сьогодні для водопроводів активно застосовуються труби зі сталі, полімерів та чавуну (для останніх передбачено оцинкування). Щоправда, необхідно врахувати те, що металеві труби часто схильні до електрохімічної корозії.

Найголовніше, при монтажі водопостачання приватного будинку – знайти надійне джерело. Воно повинно відповідати таким вимогам:

• обсяг води, що постачається, повинен забезпечувати потреби всіх точок споживання;
• якість води після фільтрації має відповідати всім санітарним нормам;
• витрати енергоресурсів на доставку води не повинні бути більшими;
• забір води не повинен порушувати навколишню екологічну систему та природний плин джерела.

Для особистих потреб підійдуть підземні джерела – це колодязі з підземними водами та джерелами, а також артезіанські свердловини. Ці води не забруднені, відповідають усім санітарним вимогам, у них не потрапляють стоки. Якщо немає доступу до центрального водопостачання, автономне водопостачання будинку за допомогою підземних джерел – це вирішення проблеми.